Растворяйся в себе
Страницы пахнут стишками, Стишки — душа души. Закаты ловишь глазами, А жизнь уходит в тиши. Ты ловишь каждую нитку — Миг, из кучи других. Рисуешь свою открытку — Вклад в судьбы чужих. Хочешь покоя, не так ли? В розовой дымке зари Тонуть, без моря, без страсти, Без сбоку сидящих жюри. Нужно дышать без трубки, Нюхать цветы просто так. Люди по-своему хру́пки, Но делают первый шаг. Делают, чтобы услышать Приливы покоя внутри. Стишки всё дышат и дышат, Ты заново тоже вдохни...
2019-05-27 16:42:18
15
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
bubosik
@Maksim да...я немножко пропала)
Відповісти
2019-05-27 17:24:53
Подобається
Maksim
😊 рад что ты вернулась)
Відповісти
2019-05-27 17:46:50
1
bubosik
@Кай спасибо)
Відповісти
2019-07-10 08:05:01
Подобається
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
2
1995
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
37
4
4291