Братка

bubosik

Вогнішча дым заблытаўся ў валасах. Маўчым, але зараз гэта і трэба. Я чую, як б’ецца ўжо сэрца... Ў каласах Гуляюцца промні вячэрняга неба. Бліжэй за цябе толькі водар жытнёвы ў ветры: Яднаючы нас дрэў магутных спакоем Знішчае ён думкі і дзьме на длінным паўметры Між целаў, адданых той волі без зброі. Хай ведаюць жа, як побач мы моўчкі гаворым, Ці громка смяемся, ці прагнем любові... Хвілінку яшчэ, пачакай, там дзень будзе новы... Палае заход Пад ластавак усклікі На родненькай мове.

2020-06-28 11:05:10

10

6

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

bubosik

@Uina Ku 😉

Відповісти

2020-06-28 11:20:34

1

bubosik

прыемна)

Відповісти

2020-06-28 13:27:32

Подобається

bubosik

дзякуй)

Відповісти

2020-08-02 07:08:16

Подобається

Схожі вірші

Всі

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

43

7

2283

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

42

15

2049