Братка

bubosik

Вогнішча дым заблытаўся ў валасах. Маўчым, але зараз гэта і трэба. Я чую, як б’ецца ўжо сэрца... Ў каласах Гуляюцца промні вячэрняга неба. Бліжэй за цябе толькі водар жытнёвы ў ветры: Яднаючы нас дрэў магутных спакоем Знішчае ён думкі і дзьме на длінным паўметры Між целаў, адданых той волі без зброі. Хай ведаюць жа, як побач мы моўчкі гаворым, Ці громка смяемся, ці прагнем любові... Хвілінку яшчэ, пачакай, там дзень будзе новы... Палае заход Пад ластавак усклікі На родненькай мове.

28.06.2020

10

6

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

bubosik

@Uina Ku 😉

Відповісти

28.06.2020, 11:20

1

bubosik

прыемна)

Відповісти

28.06.2020, 13:27

Подобається

bubosik

дзякуй)

Відповісти

02.08.2020, 07:08

Подобається

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

42

15

1405

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

46

5

1405