Мені казали
Богдан Кухта
Мені казали, Але збрехали: "Талант від Бога". Підтасували Усі розклади, В конверт закрито, Проплачені вгорі, А я Сиджу внизу на сраці. Мені казали, Але збрехали: "Досягнеш успіху І загориш на п'єдесталі". Згорів, упав На дно - униз, Політ нормальний - Не журись. Зоставив слід, Або нема Нічого в світі, Лиш дира, Протерті штанці, Руки збиті, Синці на сраці, Діти в житі. Зіграв у хованки, Ховаючись від життя. Усіх знайшли - Мене ж нема. © Богдан Кухта 21.07.2020
2020-08-08 21:50:09
1
0
Інші вірші поета
На асфальті Написав два РОбота робОта 30 років
Інші поети
Ethanio Oberon
@ethanio_oberon
Romkolana
@nastyuxa_xa
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5399
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5028