Жінка (UA)

Ай

Ти просто жінка, що захоплює, але покохати тебе неможливо. Пишеш свої вірші, але поезія себе ізжила. І тобі ніхто того не сказав. Може і жаль, але не дуже, бо ти би знову була засмучена. А твої очі відверто кажуть, що своє ти вже точно відмучила. Інакше, а як би ти стала тою зіркої, тою крихтою у морі слів? Будь-яка правда тобі вже не здається гіркою, тому без жалю випускаєш гнів. Дуже відверта та занадто холодна: — Яка з минулих тебе була коханою? — Жодна. Може ти і голодна, але не до якихось людських речей. Тебе торкнись — від погляду пропече. Наскрізь. Бо ти просто жінка, що вміє захоплювати, але покохати тебе неможливо. Поезія — то вже мертвий непотріб, то ти її може ізжила?

2022-01-28 09:46:51

36

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Серафім

Запав в душу!✨🌺

Відповісти

2022-01-28 09:48:05

2

Ай

@Серафім ❤🖤

Відповісти

2022-01-28 09:48:48

1

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5901

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

39

9

2405