Жінка (UA)
Ай
Ти просто жінка, що захоплює, але покохати тебе неможливо. Пишеш свої вірші, але поезія себе ізжила. І тобі ніхто того не сказав. Може і жаль, але не дуже, бо ти би знову була засмучена. А твої очі відверто кажуть, що своє ти вже точно відмучила. Інакше, а як би ти стала тою зіркої, тою крихтою у морі слів? Будь-яка правда тобі вже не здається гіркою, тому без жалю випускаєш гнів. Дуже відверта та занадто холодна: — Яка з минулих тебе була коханою? — Жодна. Може ти і голодна, але не до якихось людських речей. Тебе торкнись — від погляду пропече. Наскрізь. Бо ти просто жінка, що вміє захоплювати, але покохати тебе неможливо. Поезія — то вже мертвий непотріб, то ти її може ізжила?
2022-01-28 09:46:51
36
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Серафім
Запав в душу!✨🌺
Відповісти
2022-01-28 09:48:05
2
Ай
@Серафім ❤🖤
Відповісти
2022-01-28 09:48:48
1
Інші вірші поета
Кидай Недоречне (UA) Приходи (RU-UA) Пиріг із медом (UA)
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2005
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1940