Руни
Валерія Дмитренко
Руни заплутали сенс. Ножиці не ріжуть полотна. Я не поливаю квіти, Він чекає біля вікна. Вітер співає сумні пісні. Надворі сонячно. Діти вже давно не грають у дворі. Не буде більше весни. Руни викрили думки Заплутались квіти у волоссі. Життя-рулетка каже , що я перемогла. Незнати чого чекати . Цікаво.
2018-08-30 08:46:27
4
0
Інші вірші поета
Серце Я...Ім'я... Світло
Інші поети
Oh Sana
@hanine_writer
Alonar
@Alonar
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2801
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2703