Серце

Валерія Дмитренко

І ось ти простягаєш руку . Тобі протистоїть вітер. Рука вже дубіє від холоду, Але ти цього не відчуваєш Ти так прагнеш фінішу... І ось минаєш бар’єр за бар’єром, Відчиняєш усі двері Остання перешкода.. Вона ж і найбільша.... Але ти дійшов до кінця! Знайшов, доторкнувся до нього, Тепер Це твоє і ти його єдиний власник.. Забирай усе, без залишку, Забирай. Моє. Серце .

2018-08-23 09:31:11

Інші вірші поета

Світло Я...Ім'я... Руни

Інші поети

alia gala

@galaalia

Akah Moth

@AkahMothPurpleCarbone14

Basyexo

@Basyexo

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

101

11841

Forgiveness

МОРГАН РЕЙ

If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.

7837