минуле..
(18+)
здається, що минуле переслідує мене навіть в снах, це лякає ще більше, ніж твої сльози на холодних вустах. панічні атаки й недоспані ночі, здається, що страх споглядає вже прямо в очі. я відчуваю цей холод від моїх клятих видінь, а коліна вже стираються в кров від постійних падінь... але ж як це все нарешті забути? спогади кожної ночі стали вже гірше отрути, та коли ж, бляха нарешті спокій зможу відчути? вже пройшли роки й місяці, як ти не можеш збагнути? чому кожної ночі цим минулим хочеш мені дорікнути?
2024-01-07 21:04:38
0
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4022
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1668