Пролісок

Ari

сірий, холодний, непривітний. кожен день - мов попередній, вони усі одноманітні. яскраві очі не горять життям. палає лиш смуток, вкорінений у серце болісним виттям. о, так, це лютий. найлютіший місяць. тут каплі дощові б’ються з вітрами за місце. де-інде видніється майже чорна, знесилена трава, а мовчання міста ріже більше за слова. ще спогади торічні не відпускають ні на мить… чому так розриває душу, що без зупину довго вже болить? чому так хочеться біжати, хоча нема куди втекти? поруч тільки власна тінь змінює ракурс набридливої самоти. але десь недалеко, посеред неживої тісноти, біленький пролісок розкрився, світячись, немов промінчик в темноті. одягнена в зелене, у світ спустилася весна, займаючи усі щілини, де була безжалісна зима. і лютий неминуче програє, його час швидко відходить. лишаючи морозний опік, він більше не торкнеться, не зашкодить. головне - лиш трошки почекати, дати собі час, і пролісок в душі розквітне ще не раз.

2023-03-02 13:48:10

3

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Сандра Мей

Файний вірш 🤩👏

Відповісти

2023-03-02 19:16:40

1

Ari

@Сандра Мей дякую, мені дуже приємно! 💗

Відповісти

2023-03-09 10:07:38

1

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

4825

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15

15810