Пару фраз
Я згадую і те що згадую мене не радує Наче щось вгадую і завмер як статуя Коли вона вже перестане та й не стану я Робити різкі рухи хоча уже ходили слухи І я вже вдруге в центрі цієї напруги Неначе центрофуги Нас двоє плюс ще там за її спиною Не скажу що стоять стіною і що зі мною Я мовчу а вона говорить А в середині я кричу та зовні я суворий Неначе хворий і в очах двоїться Та ти ж для них чергова молодиця так за для годиться Щоб було з ким провести час коли не спиться Та промовчу бо бачу відповідь в її зіницях 'А в мене нова спідниця' А голос черствий навіть наглий 'А як у тебе справи' Та казати не маю прав що до тепер тобою спраглий Тільки поправий крос я правий А насправді виглядав як лось від тієї вправи Знав би взяв би більше трав від тієї травми Так, я мовчав напевне й ти мовчав би Та для таких випадків сміливості не позичати Та наслідки її мінливості затиснули в лещата Невпевненість дівчат заставила кричати Я це передбачав і через те почав мовчати
2021-06-03 18:35:42
3
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11462
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1698