Тавруй мене... (+18)
Редан Марво
(18+)
Тавруй мене палючими вустами, Впивайся нігтями із пристрастю, й в крові Твоїм Вергілієм у цьому пеклі стану, Минувши стегна, мов колони вартові Все глибше й глибше колами Аїда, Посеред мокрих і роздертих простирадл Палаємо в безумстві, мов боліди – Це, певно, наш найдовший зорепад. Тавруй мене, де ще не таврувала. Хоча на нас живого не знайдеш Ні міліметра. Як би не ковтала Повітря жадібно, все рівно пропадеш, Ще до дев’ятого лишається чотири – Тож припадай, лишень не захлинись. Конаємо в екстазу буйнім вирі. Ще мить – і все... Молись... Молись... Молись...
2021-08-17 06:24:54
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Лео Лея
Ударною хвилею від цього вірша може знести голову👍
Відповісти
2021-08-17 07:12:13
1
Інші вірші поета
Mysterium tenebrarum La musique du coeur Vobiscum narakis Мій любий серпень
Інші поети
Maks Skalozub
@Max_Skalozub
MARI
@marsikitsme
Silver Spy
@S_i_l_v_e_r
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13462
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10920