Недосказане
Редан Марво
Серпень. Серпанок по обрію обручем Сонячні промені-коси збирає. Вечір за плечі, у вуха муркочучи, Диха. Серденько крає. Крає до щему. Зібрав би з промінням ти, Вечоре, спогадів пасма, В очі не лізли щоб срібним сплетінням і Ті не росили так рясно. Серпень. Букетом в долонях затиснуто Намірів замах півсловом. Інше “-пів” тріснуло. Тиша повисла В колір букету – бузкова. Пахне чебрець під пестливими пальцями, Гоїть думок неприємності. Вечір муркоче. Сонце ховається В тій напівслівній взаємності. І краєм неба, мов літа завершення, В присмерку променем кома. Перші півслова ті будуть довершеним... Чим? Чебрецю невідомо.
2021-08-17 06:37:43
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лео Лея
"Вечір муркоче у вуха" - чудово! 👍 Теплий вечірньо-серпневий вірш)
Відповісти
2021-08-17 07:16:08
1
Редан Марво
спеціально підбирав звуковідповідність😌
Відповісти
2021-08-17 19:02:05
Подобається
Інші вірші поета
La musique du coeur Мій любий серпень Vobiscum narakis Mysterium tenebrarum
Інші поети
Fatima Arif
@FA_Arif
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12360
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2778