Побудуй своє щастя
Анастасія Заматевська
Ми бачили моменти щастя, зустрінуть нас вони не раз! Тендітно огорнуть зап'ястя, обернуться в мільйони фраз... З обіймами зустріну ніжність, з любов'ю огорну руками. Весна несе в життя нам свіжість - зеленими лугами та квітками... А кожен луг - душа людини, а квітка - то її думки... Життя подібне павутині, в якій павук господарює залюбки. І кожен побудує райський сад свій, де щастя він зустріне сам. Там буде завжди мир і лад в нім, подякуй ти лиш небесам!
2021-03-25 12:13:46
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
👏Право👏👏👏
Відповісти
2021-04-16 16:16:17
1
Анастасія Заматевська
@Сандра Мей дякую за підтримку😊
Відповісти
2021-04-16 16:18:22
1
Інші вірші поета
Випробування Актуальність Ти, я і ціле місто... Самотність
Інші поети
William
@_WILLYY_
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1992
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4957