Дійсність
Анастасія Жукова
Багато в школі, пам'ятаю, Розповідали про війну, Яка творила Ад із Раю І злом живила Сатану. Тоді – слова, сьогодні ж дійсність: Війна вже вулицею йде. Моєю вулицею! – Дійсність? Ворожість сіє, смерті жне. Ненависть у повітрі свище. Ми люди... Чи фігури гри, Готові все навколо знищить, Як прозвучить наказ згори? Навіщо коримось абсурду? В людину человек стріляє, Не боячись Страшного Суду, Бо свій диявол більш лякає. Людина ж, прагнучи розплати, Бере до рук огидну зброю. Йде пішака пішак долати, А хтось спостеріга за грою. Лишатись маємо людьми І попри біль, і попри рани, Тоді побачим світло в тьмі І скинемо з себе кайдани.
2022-10-13 15:21:33
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Domina Mortem
Вийшов доволі гарний вірш)))
Відповісти
2022-10-13 21:00:46
Подобається
Анастасія Жукова
@Domina Mortem дякую♥️
Відповісти
2022-10-14 04:09:07
1
Інші вірші поета
Війна все йде Чуєш? До дитинства Екзистенція
Інші поети
Solo Frau
@frausolo
ANDROID CHANNEL
@android_channel
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16945
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2334