Дійсність
Анастасія Жукова
Багато в школі, пам'ятаю, Розповідали про війну, Яка творила Ад із Раю І злом живила Сатану. Тоді – слова, сьогодні ж дійсність: Війна вже вулицею йде. Моєю вулицею! – Дійсність? Ворожість сіє, смерті жне. Ненависть у повітрі свище. Ми люди... Чи фігури гри, Готові все навколо знищить, Як прозвучить наказ згори? Навіщо коримось абсурду? В людину человек стріляє, Не боячись Страшного Суду, Бо свій диявол більш лякає. Людина ж, прагнучи розплати, Бере до рук огидну зброю. Йде пішака пішак долати, А хтось спостеріга за грою. Лишатись маємо людьми І попри біль, і попри рани, Тоді побачим світло в тьмі І скинемо з себе кайдани.
2022-10-13 15:21:33
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Domina Mortem
Вийшов доволі гарний вірш)))
Відповісти
2022-10-13 21:00:46
Подобається
Анастасія Жукова
@Domina Mortem дякую♥️
Відповісти
2022-10-14 04:09:07
1
Інші вірші поета
Екзистенція До дитинства Чуєш? Війна все йде
Інші поети
May Ling
@May_Ling54
Харука Танака
@Shadow_of_flowers
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4849
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5696