Найяскравіша у Всесвіті зоря
*** (12:19, 22.12.2020) Моє тіло сидить та існує, Розум мій десь у космосі літа. Складні процеси зупиня, гальмує, Всю Сонячну систему разом обліта. Земля, Венера - шлях простий, Меркурій - Марс - ще більше. Сатурн - Юпітер - шлях золотий. Уран - Нептун - полярно інше. Яка ж тут тиша й благодать. Що шум Землі сюди не дійде. Сузір'я у очах виблискують, горять, Колись й моя зоря тут зійде. Яка красива Рись, Коссіопея, Візничий, Волопас, Дракон! Північна Гідра, Гончі Пси, Капелла. Вітрила, Циркуль й Оріон. Я хочу Сіріуса яскравіше бути, Хадара, Альтаїра й Аркутура. Й місце у Всесвіті колись здобути, І не згоріти швидше за зорю Шаула. Я у складну дорогу миттю вируша, Здригнувсь, дісталась станції "Земля". А з головою засяяла й моя душа, Немов найяскравіша в Всесвіті зоря.
2020-12-22 10:22:24
3
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3083
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1941