Найяскравіша у Всесвіті зоря
*** (12:19, 22.12.2020) Моє тіло сидить та існує, Розум мій десь у космосі літа. Складні процеси зупиня, гальмує, Всю Сонячну систему разом обліта. Земля, Венера - шлях простий, Меркурій - Марс - ще більше. Сатурн - Юпітер - шлях золотий. Уран - Нептун - полярно інше. Яка ж тут тиша й благодать. Що шум Землі сюди не дійде. Сузір'я у очах виблискують, горять, Колись й моя зоря тут зійде. Яка красива Рись, Коссіопея, Візничий, Волопас, Дракон! Північна Гідра, Гончі Пси, Капелла. Вітрила, Циркуль й Оріон. Я хочу Сіріуса яскравіше бути, Хадара, Альтаїра й Аркутура. Й місце у Всесвіті колись здобути, І не згоріти швидше за зорю Шаула. Я у складну дорогу миттю вируша, Здригнувсь, дісталась станції "Земля". А з головою засяяла й моя душа, Немов найяскравіша в Всесвіті зоря.
2020-12-22 10:22:24
3
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9196
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2464