Той день, коли тебе не стало
Щорічно, день за днем я пам'ятаю Ходжу до тебе я з дарунком. І знаю, що тебе давно немає Але ти був і є мені синком. Цей день я пам'ятаю як колись. Я чула, серце б'ється... барабан. Казала я собі щодня: "молись, Живи моє дитя". Тут "Бам"! Лікарня... Лікарі схиляються. Кричати щось не можу я. І тут дивлюсь, вони спиняються, Із очей моїх тече гірка сльоза. Я чую голос крізь всі стіни, "Пустіть, вона моя жона!" Я чую це, дитя моє, ще й нині "Вам сюди, на жаль, нєльзя"! Оговталась, синочку, я вже далі Коли відчула... щось не так... Мій чоловік сидить увесь в печалі, "У тебе мила і в дитяти - рак" Я відчувала, що було давно запізно. Що не отримала тебе, пробач. Але ти знай, любила і люблю тебе я сильно. І не почула, жаль, твій перший плач. Тебе забрали... Навіки забрали.. Щоденно в мене біль, і злість, і гнів. Мене до ліжка прикували. І не дали сказать й слів. Я не побачила тебе, синочку Нерожденне ти моє дитя... Не провела з тобою мати нічку, Лиш тільки плачу я з тих пір щодня. Ці люди, зліснії такі створіння, Не дали тобі спокійного життя, У них було, напевне, озвіріння. Щоб не любити ніколи більш таке дитя. Щодня молюсь за тебе, сину милий, Залишилось недовго ждать... Твоя матуся скоро буде, рідний Я покидаю землю, ти недовго плач.
15.08.2019
7
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11434
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
108
16
9601