знаєш...
знаєш, я згадую кольори веселки, яку малював тобі щоранку. ти любила ці малюнки здається більше ніж каву без цукру, яку пила щодня. твої очі завжди були такими темними? чи трохи темніше? знаєш, спогади переслідують мене без зупинки. мені досі сниться твоє кохання, здається воно було задушливим, але навіть якщо і так, дозволь знову зімкнути свої руки на моїй шиї. знаєш, тепер бачити тебе в перехожих стало нестерпно. дивлюся в дзеркало і все частіше тебе впізнаю. здається і твій голос в'ївся у вуха, ніяк не прогнати. знаєш, а я досі тебе люблю. так я дуже, я тебе дуже люблю. 06.09.21
2021-11-06 20:06:55
5
0
Схожі вірші
Всі
Хрест - навхрест
Хрест – навхрест в’яжу пейзаж, від учора і до завтра. Кожен жест моїх вдихань має кривду, має правду. Хрест – навхрест мої думки полотно це поглинає. Еверест мого життя чи екватор? Я не знаю. Хрест – навхрест чи треба так? Сподіваюсь, сподіваюсь.. Кожен текст своєї долі витримати намагаюсь. Хрест – навхрест добро та зло. Поруч, разом, нерозривні. Без божеств та без чортів.. Бо живуть усі на рівні. Хрест – навхрест таке життя. І нічого з цим не зробиш. Кожен жест має свій шлях, злий та добрий, ти як хочеш?
51
9
1931
Шукати святе в почуттях
Я пам'ятаю. Вибач, я все пам'ятаю. Чому цей біль ніяк не зникає? Час його береже. Мене він, ламає Й душа в нім палає. Пробач за все. Чого ж зберігаю? Усе це лякає. Себе забуваю і душу вбиваю, Та біль все живе. Серце згорає, Розум втрачаю, думки покидають. Ненавиджу це, понад усе. Тебе забуваю. Звички зникають. Віри тепер немає. Кохання вбиває. І допомоги вже не чекаю. Завжди щось втрачаю. Хтось уже добиває, не знаючи це. Можливо, шукала в цім світі святе, Та я не знала, що воно в мені є.
54
2
4392