Смирення
Aleksis Wind
Я мовчав, коли вона кричала. Я мовчав, коли вона пила. Я розумів... Їй щастя не вистачало! Може в цьому і моя біда? Вона часто йшла вночі. А я не знав. Не знав, як їй допомогти! Слова кохання втратили свої цінності. Як новий день, втрачає ніч. І знову я біля її ліжка. І знову вона плаче, а я мовчу... Може, це моє нещастя?! Може, це я помру?! І скільки б не було скандалів. І скільки б я не бачив її сліз... Я мовчав, коли вона кричала. Я мовчав, коли вона пішла з моїх мрій...
2020-10-15 13:23:11
11
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Призрак
🤩🤩🤩👍
Відповісти
2020-10-15 14:44:32
1
Інші вірші поета
Я хочу забути ту осінь моє кохання світ брехливих облич Не дивись на мене так друже
Інші поети
BON BON
@bon_bon_c0xu
Схожі вірші
Всі
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8988
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16381