люби мене

Aleksis Wind

кохай мене, запам'ятай мій голос випали моє ім'я собі на грудях. пам'ятаєш? ти завжди хотів полетіти в космос. але тобі завжди заважали дощі. люби мене, запам'ятай мої дотики, без пігулок тут не обійтися. і щоразу дивлячись у своє відображення, просто візьми мені та посміхнися. люби мене, переслідуй де тільки можна. шукай мене в обличчях інших. я з'явлюся у твоїй свідомості тільки, запам'ятай же цю хвилюючу мить. кохай мене, кохай мене так, як кохав би іншу, люби так, як любив би себе. і кожного разу когось іншого цілуючи, ти пам'ятай, пам'ятай тільки мене.

2021-02-22 13:57:02

Інші вірші поета

Спогади лист до чоловіка Не дивись на мене так друже Пробач

Інші поети

Arif Babatinca

@arif_babatinca

Kotenok

@Kotenok2018

Віка Танчин

@nichna

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

5447

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1785