Я люблю..
Aleksis Wind
я ненавиджу тебе, тебе і все, що з тобою пов'язано. я ненавиджу ті почуття, які відчуваю до тебе. ненавиджу твої руки, які вічно до чогось торкаються. ненавиджу твої очі, якими ти дивишся на мене, кожного разу, коли я поруч. я ненавиджу твоє волосся і його ідеальне укладання. ненавиджу твій голос, сміх, що постійно гріє мені душу. я ненавиджу тебе навіть більше за себе! але.... якщо все так. чому мені холодно щоразу, коли тебе немає поруч? чому всередині все стискається навіть якщо ти проходиш повз? чому, я заходжу в повідомлення тільки щоб побачити в першому рядку тебе? чому? ця відповідь залишиться нікому не відома. я все так само продовжуватиму ненавидіти тебе і відчувати мурашки від кожного твого слова чи погляду. ця любов приречена на ненависть. я це знаю, і я звикла.
2020-12-04 15:40:21
7
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Aleksis Wind
@Элисандра я старалась выразить все свои чувства, но мне правда жаль, что они привели к слезам..
Відповісти
2020-12-04 15:53:43
Подобається
Элисандра
@Aleksis Wind это хорошо не переживай мне было это нужно. Это вывело меня из эмоционального истощения. Спасибо, ты по истине хороший писатель и поэт ты вдохновляешь) Не каждое произведение может вывести меня на сильные эмоции, ты большая молодец)))
Відповісти
2020-12-04 15:55:01
1
Aleksis Wind
@Элисандра мне очень приятно слышать эти слова, чувствую себя хоть кому-то нужной) я постараюсь писать почаще и качественно, спасибо тебе ❤️
Відповісти
2020-12-04 16:00:17
1
Інші вірші поета
Молодий та дурний пустота світ брехливих облич ті очі
Інші поети
Схожі вірші
Всі
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8914
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1871