Лист Закоханого
Пишу тексти до тієї, Що не читає мої листи. Минає літо, настає осінь, Огортають мій балкон, Осінні, золоті, листи. І колись від когось, Я почую те, чого зараз не знаю, Перестану проклинати долю, Врешті-решт, забуду її, розлюблю, Але коли то буде? Я ж тебе люблю! Втрачаю свій юнацький глузд, Ти ж та, якій освідчитись я мрію, Ти сенс мого життя. Сенс не втратиш як рахунки, Й врешті-решт, між нами, Мали бути пристрасні цілунки. І ти знаєш, що, про тебе не забуду. Пройде рік і другий, А я досі тебе люблю! Я втрачаю глузд, але не втрачаю надію. Не втрачу я свою солодку мрію! Врешті-решт, не бути ж, Тобі вічно самій, Може варто стати королевою, Моїх юнацьких мрій? Коли ти є - радію та сміюсь, А коли нема - то плачу й не сміюсь. Боже свічку моїх мрій, У її серці запали, Та з моїми почуттями, Щось учини!
2023-02-26 13:03:55
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Martha Flower
Гарно!
Відповісти
2023-02-28 11:31:30
1
Віктор Алексєєв
@Martha Flower Дякую за приємний коментар!
Відповісти
2023-02-28 13:18:34
1
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5111
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2684