Пустеля,ворог і намисто

ORCHAK

Пустеля,ворог і намисто Що зайвого, спитаєш ти? Да я не знаю й сам ! І що за дивнії слова вкладає голос в голову мою... Але стривай! Здається розумію. Я обираю слово - ворог! Краще посіяти намисто у пустелі. Аніж дозволю ворогу у дім війти.

2021-12-30 10:44:47

Інші вірші поета

Текіла Похмілля Зорі Пихаті як павич

Інші поети

John Sarah

@Watiri

Vasyl Stewart

@vasylstewart

MuSeqHar

@museqhar

Схожі вірші

Всі

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

1564

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1924