Пихаті як павич
ORCHAK
Вже спалахнули зорі в небі І де ні де включають фонарі Птахи злетілися до гнізд Розпочали вечірній спів Цвіркочуть по кущах комахи Та розлітались каржани Все так було, жило і буде Циклічність тут не має меж До нас гуло життя і після буде Бо ми як ті комахи на Землі Цвіркочем щось та буркотим Гадаєм - знаєм сенс життя Але життю до нас неначе до комах Діла немає зовсім, та не було ніколи Але ж ми прагнем важності Пихаті ходим як павич Все, я розчиняюся у тьмі Набридли думки ці брудні Бо краще помовчати часом
2021-12-30 12:23:01
4
0
Інші вірші поета
Sapiens Текіла Пустеля,ворог і намисто Спустошений
Інші поети
Hell_ga
@Hell_ga
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2200
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2671