Пихаті як павич
Вже спалахнули зорі в небі І де ні де включають фонарі Птахи злетілися до гнізд Розпочали вечірній спів Цвіркочуть по кущах комахи Та розлітались каржани Все так було, жило і буде Циклічність тут не має меж До нас гуло життя і після буде Бо ми як ті комахи на Землі Цвіркочем щось та буркотим Гадаєм - знаєм сенс життя Але життю до нас неначе до комах Діла немає зовсім, та не було ніколи Але ж ми прагнем важності Пихаті ходим як павич Все, я розчиняюся у тьмі Набридли думки ці брудні Бо краще помовчати часом
2021-12-30 12:23:01
4
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1730
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1563