Весна
Весна буяє в лісі й дворі. Птахи немов на перекличці... Та дощик ледь-ледь накрапав. Кує зозуля за вікном... Але ж чому так тихо-тихо... Напевно сон мій охраня. Аж спробую порахувати, Та де там ! Скільки ж можна жити ! Хіба японець я вам, аа?! А вийдеш в двір, І там навколо : Усе буя, цвіце і пахне, Та все це одночас! А бджоли, бджоли... Як гудуть... Ці спать вже точно не дадуть. Їм все одно що там довкола. Робота в них кипить, З той самої пори, Як сонце - стриб та до гори. Хіба ж я можу скільки спати? Коли навкруг життя кипить! А як пройде цей день чудовий... Я буду думать, спати й вірить Що все це не дарма. І ще прийдуть дні  ясні, Сонячні та класні.. Як не на дворі то у серці. Йому теж все одно, Як тій бджолі. Що там довкола відбува. Буде битись та радіть, Разом усьому в одночас.
2021-12-27 09:01:44
4
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2224
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1974