Весна
ORCHAK
Весна буяє в лісі й дворі. Птахи немов на перекличці... Та дощик ледь-ледь накрапав. Кує зозуля за вікном... Але ж чому так тихо-тихо... Напевно сон мій охраня. Аж спробую порахувати, Та де там ! Скільки ж можна жити ! Хіба японець я вам, аа?! А вийдеш в двір, І там навколо : Усе буя, цвіце і пахне, Та все це одночас! А бджоли, бджоли... Як гудуть... Ці спать вже точно не дадуть. Їм все одно що там довкола. Робота в них кипить, З той самої пори, Як сонце - стриб та до гори. Хіба ж я можу скільки спати? Коли навкруг життя кипить! А як пройде цей день чудовий... Я буду думать, спати й вірить Що все це не дарма. І ще прийдуть дні  ясні, Сонячні та класні.. Як не на дворі то у серці. Йому теж все одно, Як тій бджолі. Що там довкола відбува. Буде битись та радіть, Разом усьому в одночас.
2021-12-27 09:01:44
4
0
Інші вірші поета
Текіла Спустошений Похмілля Закоханим в життя (4 в одному)
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1480
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1778