Ти чуєш мене?
Вікторія Тодавчич
Ти чуєш мене? Ти не чуєш, я знаю, Бо крики мої застигають в душі. Кохаю! Кохаю! Страшенно кохаю! Обличчя ж моє не показує змін. Ти бачиш мене? Ти не бачиш, я знаю І жодного слова не скажеш мені. А я вже від тебе його не чекаю, Можливо змінився весь спектр відчуттів. Не чути, не бачити, навіть кохати Не хочеться серцю. А тільки одне – Забути, при зустрічі знов не лякатись, Що щось на душі моїй вмить оживе...
2022-12-25 05:11:55
9
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Н Ф
Емоційно, пробирає до кісточок...
Відповісти
2022-12-25 15:35:44
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Сандра Мей я рада, що вам сподобалось ❤
Відповісти
2022-12-25 17:10:42
1
Вікторія Тодавчич
@Н Ф дякуууую❤
Відповісти
2022-12-25 17:10:50
1
Інші вірші поета
Зіграй на струнах... Любов – не відчуття Коронавірус Секрет
Інші поети
Romkolana
@nastyuxa_xa
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2140
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5167