Руїни

Вікторія Тодавчич

Одна тільки думка мене зігріває, Одна тільки щастя дарує мені. Кохання – це те що повік не вмирає, І знов розквітає на місці руїн. Одну тільки радість в душі бережу я, Одну я кричу, коли інші мовчать. Кохання свій рай на землі відбудує, Хай ранить його знов ворожий кинджал. Цю істину наче молитву тримаю, І згадую знов, коли сум на душі. Кохання – це те, що людей всіх єднає, І знов розквітає на місці руїн...

2022-11-21 15:44:35

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

Airad

@Вікторія Тодавчич Оу, мені дуже приємно це чути, тобі дякую за твої чудові вірші 🥺

Відповісти

2022-11-21 17:35:50

Вікторія Тодавчич

@Airad ще раз дякую за підтримку 🌻❤

Відповісти

2022-11-21 17:36:13

Airad

@Вікторія Тодавчич 💓💓💓

Відповісти

2022-11-21 17:37:09

Подобається

Інші вірші поета

Сотні слів Очі Я все знаю Мої слова

Інші поети

breeze_

@breeze_

Olya Shmagailo

@Olya_Shmagailo

Gab Eniram

@Gab_Eniram

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16683

Твої долоні

Ай

Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.

4769