Руїни
Вікторія Тодавчич
Одна тільки думка мене зігріває, Одна тільки щастя дарує мені. Кохання – це те що повік не вмирає, І знов розквітає на місці руїн. Одну тільки радість в душі бережу я, Одну я кричу, коли інші мовчать. Кохання свій рай на землі відбудує, Хай ранить його знов ворожий кинджал. Цю істину наче молитву тримаю, І згадую знов, коли сум на душі. Кохання – це те, що людей всіх єднає, І знов розквітає на місці руїн...
2022-11-21 15:44:35
8
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Airad
@Вікторія Тодавчич Оу, мені дуже приємно це чути, тобі дякую за твої чудові вірші 🥺
Відповісти
2022-11-21 17:35:50
1
Вікторія Тодавчич
@Airad ще раз дякую за підтримку 🌻❤
Відповісти
2022-11-21 17:36:13
1
Airad
@Вікторія Тодавчич 💓💓💓
Відповісти
2022-11-21 17:37:09
Подобається
Інші вірші поета
Я все знаю Я не смію, не можу. Чому? Засинай... Золоті нитки
Інші поети
دجن
@3ams
Стефанія
@Rusanna_Vognuk
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2707
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2737