Нічим не гірше
Ти не писав до мене сотні віршів, (Бо це до тебе вже зробила я). Та зізнавався ти нічим не гірше, Пісень всіх краще – ті прості слова. Ти говорив про те, як сильно любиш Від чого знову тепло на душі. Про те, як не кохали зовсім люди, І тільки ти так полюбити зміг. Про те, як сильно зустрічі чекавши Хвилини рахував, не довгі дні. І тільки мене сильно обійнявши, Відчув ти щастя, спокій на душі. Ти не писав до мене сотні віршів, Та в цьому сенсу і не бачу я. Ти зізнався в почуттях не гірше, У погляді читаю знов :" Моя".
2022-11-20 15:53:15
13
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Вікторія Тодавчич
@Игорь Гуцул я рада, що вам сподобалось. Дякую 😊❤
Відповісти
2022-11-20 16:04:06
Подобається
Лео Лея
Ваші вірші українською просто чудові💖
Відповісти
2022-11-21 08:07:01
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Лео Лея дуже дякую, мені приємно ❤
Відповісти
2022-11-21 08:42:05
1
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5198
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2462