Ніжність
Ріна
Опівніч, місто у вогнях, Бог розсипав на небі намисто. Ми зустрілися знову у снах, випадково і ненавмисно. Вечір, червень, тишина над рікою, десь тихенько співає птах. Поміж нас тільки крок і торкнутись рукою... завмирають слова на вустах. Часу біг, круговерть поворотів.. Ти чекаєш мене під вікном терпким запахом білих піонів, лиш тобі притаманним теплом.
2020-06-25 19:47:00
7
0
Інші вірші поета
Я б все віддала за твій дзвінок замість будильника.... Завтра Інкогніто Для тебе
Інші поети
Eliza
@Lourie
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2177
Пора нахлынувших надежд
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2488