Ніжність
Ріна
Опівніч, місто у вогнях, Бог розсипав на небі намисто. Ми зустрілися знову у снах, випадково і ненавмисно. Вечір, червень, тишина над рікою, десь тихенько співає птах. Поміж нас тільки крок і торкнутись рукою... завмирають слова на вустах. Часу біг, круговерть поворотів.. Ти чекаєш мене під вікном терпким запахом білих піонів, лиш тобі притаманним теплом.
2020-06-25 19:47:00
7
0
Інші вірші поета
Вигадані ми Місто пам'ятає Любов На двох
Інші поети
Яна Войвич
@Yana_Voyvych
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2865
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2524