Ніжність

Ріна

Опівніч, місто у вогнях, Бог розсипав на небі намисто. Ми зустрілися знову у снах, випадково і ненавмисно. Вечір, червень, тишина над рікою, десь тихенько співає птах. Поміж нас тільки крок і торкнутись рукою... завмирають слова на вустах. Часу біг, круговерть поворотів.. Ти чекаєш мене під вікном терпким запахом білих піонів, лиш тобі притаманним теплом.

2020-06-25 19:47:00

Інші вірші поета

Я сьогодні Світ фантазій На двох Вголос собі

Інші поети

Орест Тихий

@orest_tykhyi

Ametyst Li

@Ametyst_Li

rosbyta_chasha

@rosbyta_chasha

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2020

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

3920