Те, що болить
Рахувати дні тижня, поки дерева гублять листки. Креслити дати до днів прохолодного жовтня... Кажуть, людей, що призначені, єднають червоні нитки... Зараз усі ці пророцтва не мають жодного значення. Втікати від себе у місто гострих, як шпиці, дахів Топтати бруківку під шум іржавих трамваїв, Розганяти думки зграями диких свавільних птахів... А в голові проганяти болючі сценарії твоїх чергових романів. Кожного ранку ставити на повтори минулі дні. Відчувати пушками пальців, як зникають марні надії. Якби мене запитали, як там у розпачі і на дні... Я б сказала, що тримаюсь тільки на впертості і марній вірі. Ніяк не змиритись, чекати поки нестерпний час Нарешті зробить свою основну роботу! Я завжди знала - ніколи не було й не буде нас. Тільки від цього не легше мені, анітрохи.
2021-09-15 21:27:08
3
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Ріна
як завжди праві) пора вчитись писати спершу в нотатки, потім переносити, бо помилок геть не помічаю)
Відповісти
2021-09-16 08:24:41
Подобається
Саша, он же Шурик, он же Добрый пёс
Чудесно написано ☺️
Відповісти
2021-09-16 09:26:50
1
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8381
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1647