Я чекаю тебе на вікні.
Ти сидиш на вікні, Така дивовижна й прекрасна. Приходять сонячні дні, Та яскравіші за них твої очі ясні! Ти тремтиш на вікні, Вітер штори легенько колихає. Обіймаєш плечики свої, "Невже мене ще не забуваєш?" Ти міцно спиш на вікні, Такі холодні ночі без нього... "Як він там на війні?" "Сняться мені твої уста червоні".
2022-02-16 18:37:49
8
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Володимир Мельник
Фінал перевернув все з ніг на голову. Тобто початкове сприйняття змісту кардинально змінилося. 👍 Зростаєте потихеньку 😉
Відповісти
2022-02-16 21:28:47
1
просто веселка
@Софія Гладковська я теж надіюсь, що нікому не доведеться таке відчути, дивлячись на сьогоднішню ситуацію
Відповісти
2022-02-16 21:45:28
1
просто веселка
@Володимир Мельник дуже, дуже дякую. Я стараюсь чу-чуть краще писати 🧡🦊🧡
Відповісти
2022-02-16 21:46:16
1
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2815
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3506