Моя цариця...
просто веселка
Ти змусила мене повірити в Богів, Моя царице лісова! Без тебе зупинились сірі дні, З тобою - п'яна без вина! Ти змусила кружляти в танці, Хоча музики не чутно... З тобою було так тепло вранці, З тобою ми - не люди... . . . . . . . . . Не люди* - в хорошому розумінні...
2022-12-11 20:23:31
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
просто веселка
дякую 🫂🧡
Відповісти
2022-12-11 20:25:33
Подобається
Інші вірші поета
Пусті розмови. Я холод? ... Творча манія...
Інші поети
Харука Танака
@Shadow_of_flowers
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1924
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2587