Крила.
просто веселка
Я б відірвав собі крила, Та без них я - ніхто. В моєму житті так багато лиха, Але перегорів. Вже всеодно... Я б вирвав все пір'я, Та без нього полечу в нікуди... На вулицях щасливі сім'ї, А я знову сам, я знову один... Я б спалив свої крила, Та все закриє їдкий дим... Згадаю усі щасливі миті І полечу у новий вир!
2022-10-05 18:19:00
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Яна Шинко
Вірш так зачепив, авторе, ти молодець! Мені дуже сподобалося - занурилася як у щастя так і в сум. Бажаю тобі писати й надалі такі гарні вірші 🙂👊!!!
Відповісти
2022-10-05 18:24:03
1
просто веселка
@Яна Шинко максимально дякую 🧡
Відповісти
2022-10-05 19:22:57
1
Інші вірші поета
Лише ти і душа. Вечір. Філософія. Сузір'я з сердець...
Інші поети
Lou
@TomatoSoup
William
@_WILLYY_
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9075
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4733