Королю авангарду!
Принеси відродження світу, Дивний поет - авангардист! Розкажи в віршах свої мрії, І підкори ними нас, гордий артист! Відроди ними загадкову культуру, Якою керує нереальна гра слів... Закохай всіх в свою літературу, Багатьом її полюбити вже допоміг! . . . . . . . Присвячується королю авангарду на землях Soorgebook✨👑✨.
2022-02-09 20:36:30
9
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
просто веселка
гарні вірші, мені найбільше сподобався вірш "Ксерокопія" і "Один як перст". Хоча деякі рядки я перечитувала декілька раз😅
Відповісти
2022-02-10 11:59:31
Подобається
просто веселка
а вам які його твори найбільше запам'яталися?)
Відповісти
2022-02-10 12:03:59
Подобається
просто веселка
правда його вірші трішки сумні, хоча це не робить їх якимись не такими. Наоборот вони змушують замислитися над дечим)
Відповісти
2022-02-10 12:26:26
Подобається
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12089
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1580