Кохання?
просто веселка
Я оспівую кохання у віршах, Хоча нікого не люблю... Воно являється мені у снах, Там чомусь душу гублю. Я так часто чую про кохання, Та не знаю, що воно - таке. Почуття охоплюють туманом, Серце й розум казна де ...
2022-12-11 20:40:10
11
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
просто веселка
@Микола Мотрюк нехай думає як забажаєтся, головне щоб ви знали, що попри все залишилися людиною і робите все правильно...
Відповісти
2022-12-11 21:07:38
1
Микола Мотрюк
@просто веселка Це було дуже важко... але я вдячний Богу (багато за неї молився), що не зламався... бо був уже на грані... Ледве не перетворився на поганого хлопця... бездушного покидька, який всіх навколо вважає ніким, і всіма користується, як йому заманеться... суперегоїстом...
Відповісти
2022-12-11 21:12:49
Подобається
просто веселка
@Микола Мотрюк ви молодець, що змогли побороти в собі темну сторону...)
Відповісти
2022-12-11 21:16:17
1
Інші вірші поета
... ... Уже не діти... Без назви...
Інші поети
Taeter Pompi
@TaeterSmile
Kira Snow
@FallingSnow119
دجن
@3ams
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1668
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1967