Дивний вірш.
Так мамо я курю, Уже давно, невпинно... Себе я мамо не люблю, Давно вже був невинним... Так мамо, я- не дитина! Чорні думки то - моє життя... Від мене волосся дибом! Не вірю, що був колись дитям... Так мамо я не ідеальний! Я - чийсь страх і жах на яву! Забув твої добрі моралі, Ти єдина кого досі люблю... . . . . . . . В автора осіння хандра 😅.
2022-10-13 13:09:22
3
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
просто веселка
🧡
Відповісти
2022-10-13 13:23:48
Подобається
Cryda Cooper
Як це боляче розуміти, що ці рядки про тебе самого💔
Відповісти
2022-10-13 18:06:06
1
просто веселка
@Cryda Cooper сподіваюся з часом цей вірш уже не буде життєвим :)
Відповісти
2022-10-14 05:32:48
Подобається
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
37
4
4333
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2330