Вийти,  із цього буревію?
            
            Тихо вночі не пробирайся. 
Не смій,  ти спокій не вкради! 
Краще назавжди забирайся
І свої клятви забери. 
Не переношу я брехні
А ти,  пливеш уже в човні
Ген-ген,  десь там,  у далині
Розпалиш вогнище вночі. 
А я ходила по стерні. 
Колола ноги наче в терні. 
Чому ж не спиться знов мені? 
Як з розуму знов не зійти? 
Де ж ті Боги,  що все сплели? 
Чому вони не зупинили? 
Заледве навіть і не вбили
І в серце черствий кіл встромили. 
А я все ходжу по стерні 
Шукаю вогник той - надії
Скажіть,  хіба мені під силу, 
Вийти із цього буревію?
            2018-11-19 13:27:20
            
            
                                                    3
                
                
                
        0