У лабіринті
Ирина Яновская
І знову я у лабіринті Посеред душ, серед людей. Шукаю, як же звідси вийти Дивлюсь углиб чужих очей. І сподіваюсь, що поможуть, Що руку, таки подадуть Але поруч сліпі та безликі Їм своїх вже душ не вернуть. Ми наче якісь полонені. Надію втратили вже. Шукаємо шлях щоби вийти, Наївні ж бо досі іще. Життя нас знову навчило, Не вірити і не чекать. А ми лиш урок той завчили, Важко, руку тепер подавать. І з середини страх поїдає, Трагедія й така тепер буває. А душа ще й свій лик утрачає.. Люди! Ви повірте тим, хто - кохає!
2018-06-19 04:59:28
3
0
Інші вірші поета
Забудь минуле і живи! Не ідеальні Годі буть сліпим! А ти обійми, і не відпускай...
Інші поети
Merlin911
@garovan321
Cammie
@Cammie
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4827
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1562