У лабіринті
І знову я у лабіринті Посеред душ, серед людей. Шукаю, як же звідси вийти Дивлюсь углиб чужих очей. І сподіваюсь, що поможуть, Що руку, таки подадуть Але поруч сліпі та безликі Їм своїх вже душ не вернуть. Ми наче якісь полонені. Надію втратили вже. Шукаємо шлях щоби вийти, Наївні ж бо досі іще. Життя нас знову навчило, Не вірити і не чекать. А ми лиш урок той завчили, Важко, руку тепер подавать. І з середини страх поїдає, Трагедія й така тепер буває. А душа ще й свій лик утрачає.. Люди! Ви повірте тим, хто - кохає!
2018-06-19 04:59:28
3
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2471
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5808