А ти обійми, і не відпускай...
Ирина Яновская
Обійми! Обійми її, не відпускай. Це кохання! Відчуй його, і їй дай. Як схочеш - на розстріл його відправляй Проте, хоч не муч, серця їй не картай. І боляче буде, рук не опускай Борися, вперед! Долі ти не корися! В бою головне - мету свою знай. Мета - твій маяк, щоб з дороги не збився. До болю, до крові кулак свій стискай Терпи, і люби, звісно ж не відпускай. Як злитися буде, лиш перечекай Ключ ваших рук - не розмикай. Тернистий той шлях, та пройди і пізнай Дорога складна, та чекатиме Рай. Рай ваших стосунків, любові то Рай. А ти обійми, і не відпускай.
2018-08-18 05:26:50
4
0
Інші вірші поета
Мій любий, вбивце - чародію... У лабіринті Вийти, із цього буревію? Годі буть сліпим!
Інші поети
White_Fox_
@White_Fox_
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4040
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1688