Не ідеальні
Те що ти відчуваєш Те відчуваю і я Давай не будем кричати, Лабіринтом іти навмання. Ти мовчки подай мені руку Я візьму і стисну її Боятися буду і звуку Проте, завше разом іти. Так, ми пара тих "не ідеальних" Котрих вже побило життя Та не натискаючи гальма Руйнували закони буття. Як люди багато втрачали, Я також була серед них. Насправді, не цінували. Винна дурість їх, то гріх. Важливо, те що маєте зараз, І хто поруч зараз, й завжди. Ми живемо на світі лиш раз. Не втрачай цінність свої душі.
2018-07-14 16:44:12
5
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2953
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4898