Сумбурно про наболіле
А земля все крутиться по колу, Ледь-ледь нудить, хочеться втікти Заливаю в горло своє колу Хоч все має бути навпаки Курю кемел, жовтий, 10 смол Видихаю дим, повзе змією Може це все славний моветон Грати в хованки чи називать сім'єю, Тих хто зватись нею не могли? Стиль життя прирівнюю трофею Прагне моє серце чужини Бо там ти, там ти і твої очі Безкінечно вовчі, вічно молоді Як би мені вкрасти в світу гроші Я б поїхав. Там на чужині Легше б дихалось і легше б говорилось Бо там ти, там завжди пахнеш ти Моє слово, чесно, не змінилось Не втікаю я ні від біди, Ні від горя, ні від злісних втрат Ні від "матері" і "батька", лиш до тебе Моє серце - видає набат Відстань, то є гріх, та не для мене. Згинуть кілометри. На вустах Грають імені твого склади Ось він мій коронний шах і мат Ти в мої обійми лиш впади Я тебе так щиро закохав Залюбив до смерті. Окропило Весь прогнивший, ржавий весь метал Ти моє життя. Ти моє диво Ти моя любов, моє письмо Ти мій візаві, мої малюнки Перед нами свіже полотно Покривають прісні поцілунки Все не те в минулому було Все не так, погодишся зі мною? Але все пропаще загуло Залишився час для нас з тобою Я не мріяв сотні тисяч літ Чом з тобою мрія не згасає? Мила і кохана, на обід Приїзжай. Любов твоя чекає.
2024-09-06 20:02:58
1
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
R E
Чесно? Я б сказав шо заздрю, бо "втікати до когось" набагато краще ніж "втікати од зла".
Відповісти
2024-09-12 18:40:39
1
Серафім
@R E Я втікаю до когось від зла)))
Відповісти
2024-09-12 18:45:30
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2714
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5734