Реальна безвихідь Людського життя
Хвилина за хвилиною Плавно збігає В безодню невідомості Наше швидкоплинне життя. Всі Ми затиснуті В неминучі лещата Жорстокої й невідворотної Детермінованості буття. Та, забувши про це, Подекуди в скрутній тузі Не знаходимо все ніяк Виходу з тієї печалі. А тут десь поруч кроком швидким, жвавим і живим спішить твій порятунок. Й тут же недалечко кроком повільним чимчикує той, хто всю гіркоту швидкоплинності життя чийогось пізнав. Скрутних й печальних ситуацій життєвих буває чимало на долі Людській. Та з кожної ями знайдеться шлях! Лиш з ями погребельної Ніяк не вибратись нікому живим! Ось яка вона безвихідь Людська -- спільна для всіх й особлива для кожного, але неминуча й раптова. Тоож яка б ситуація не була вихід знайдеться завжди й цінувати треба час свій й близьких. Не слід Нам забувати Про детермінованість Й їх життя, щоб потім не шкодувати про це у свої думках!
2023-06-17 17:02:17
2
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10920
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2167