Гра у невизначеність
Марина
Хвилина за хвилиною Я за тобою споглядала Та помислів твоїх Я так і не розгадала. Як же люблю і ненавиджу Неймовіно водночас Цю гру у невизначеність Я у житті своєму. Так кожного разу З кожною людиною Граємо Ми невимушено у вибір цікавий. При питанні важливому Подекуди в певну мить Всередині все розривається В нерозумінні вірити чи ні. Як же спокійно на душі Коли розум, інтуїція Й досвід життєвий В унісон відповідь обрали єдину. Й як же важко Коли якась мала частинка твоя Посіяла дрібку сумніву У рішенні твоєму. Та найважче напевно В цю гру зіграти з собою У пошуках віри у себе Та гармонії всередині.
2023-07-27 18:41:01
2
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Чудний Алхімік
@Марина немає за що, просто висловив власну думку к вашій творчості
Відповісти
2023-07-29 22:09:41
1
Марина
@Чудний Алхімік є за що: за думку, за коментар(вдало підібрані слова) і за приділений час. В наших реаліях час - це безцінний ресурс і валюта
Відповісти
2023-07-29 22:16:13
1
Чудний Алхімік
@Марина ну тоді, немає за що
Відповісти
2023-07-29 22:17:22
1
Інші вірші поета
Сльози материнські Просто Человек! Реальна безвихідь Людського життя Зірка
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3599
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
101
8
11838