Гра у невизначеність
Хвилина за хвилиною Я за тобою споглядала Та помислів твоїх Я так і не розгадала. Як же люблю і ненавиджу Неймовіно водночас Цю гру у невизначеність Я у житті своєму. Так кожного разу З кожною людиною Граємо Ми невимушено у вибір цікавий. При питанні важливому Подекуди в певну мить Всередині все розривається В нерозумінні вірити чи ні. Як же спокійно на душі Коли розум, інтуїція Й досвід життєвий В унісон відповідь обрали єдину. Й як же важко Коли якась мала частинка твоя Посіяла дрібку сумніву У рішенні твоєму. Та найважче напевно В цю гру зіграти з собою У пошуках віри у себе Та гармонії всередині.
2023-07-27 18:41:01
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Марина
Відповісти
2023-07-29 22:08:47
1
Марина
@Чудний Алхімік є за що: за думку, за коментар(вдало підібрані слова) і за приділений час. В наших реаліях час - це безцінний ресурс і валюта
Відповісти
2023-07-29 22:16:13
1
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2824
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2138