Пташеня
В долонях я міцно тримаю, До болю мале пташеня. І в бога спасіння благаю: Прожило б воно хоча б дня. Тендітне, легеньке мов подих, Мов вітру по травам мазок. В очах його тих загадкових - Дива найдивніших казок. Покоїться в них справжнє світло: Там мир, чисте небо, земля. В них сердце моє враз розквітло, Навіки застигла в них я.
2022-10-28 10:32:18
13
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Деміра Рейн
Напевне треба було б в «долонях». Але вірш сам чудовий 🔥🔥
Відповісти
2022-10-28 11:08:27
1
Domina Mortem
@Деміра Рейн о боги, вибачайте, прогляділа
Відповісти
2022-10-28 12:27:50
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
101
8
11821
Без вагань
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
60
3
8340