Врятувати
Domina Mortem
Я вже не знаю, що я мав сказати, Щоб обернулось все це навпаки. Себе не зміг від себе врятувати, Собі я посвящаю ці рядки. На них дивлюся, як на божий образ, Я в них питаю, що мене чека. Мені диктує мій захрипший голос, Молити неба, щоб мені сказав Хоча б хто-небудь. Де погибла муза? І де ж Фортуна залишила слід? Я по слідам її піду в потузі, Знайти для себе новий, кращий світ.
2022-09-30 15:33:06
9
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Відьма
Чарівно
Відповісти
2022-10-01 06:51:01
1
Лілія Гулик
Врятувати себе можна тільки самостійно, інші люди лише знаряддя для цього розуміння, на мою думку. Чудовий вірш)
Відповісти
2022-10-02 17:20:20
1
Domina Mortem
@Лілія Гулик для мене життя без близьких це мука. Я всім сердцем кохаю оточуючих мене людей (не всіх, звісно, але тих що мені близькі, вибачте за повторення) і зникнення любого з них із мого життя переношу дуже важко. Якщо точніше - роками. Нажаль.
Відповісти
2022-10-02 17:29:47
1
Інші вірші поета
Солдат Пташко, чому ти мовчиш? Зима Хіос
Інші поети
Анастасія
@_Anastasia_YL
King Dante
@grotesquecreature
Hell_ga
@Hell_ga
Схожі вірші
Всі
"Hannah"
Jojo Harl
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
17525
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2789