Пощадіть мене
Роздирая рани, розкривая вени, Видихая рвано в льодяному морі В божевіллі ночно, в божевіллі денно Тонучи самотньо в злому ре мінорі. Там де сльози стелять по зимі дорожки, З моїх вік спадають теплі каплі крові. Плаче бідне сердце, більше так не може, Мучить божевілля душу в ре мінорі. Кількістю таблеток замість купи друзів, Вічними сльозами. В сердці купа скла. Прошу, пошкодуйте в тій моїй потузі, Відшукати в комусь крапельку тепла.
2022-10-21 15:27:54
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Сильно.👏 А й справді такі проблеми існують на справді. Але ж як це чудово написано.
Відповісти
2022-11-01 17:48:14
1
Domina Mortem
@Сандра Мей сильно дякую за ваш відгук)
Відповісти
2022-11-01 18:35:52
1
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13058
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6236