Чекати

Domina Mortem

Я так би хотіла сказати, зірвати Кайдани. Та ринути в мить. Туди, де пітьма буде міцно тримати В обіймах. І де не болить. Де сердце не плаче, кохання не ріже, Мов ніж на різдво ягненя. Знов стану собою, лиш трохи пізніше. Знов в тіні наступного дня Яскраві побачу я в ній силуети, До них марно лине рука, Скажіть мені, браття та сестри поети, Що в муці мене цій чека?

2022-11-19 19:59:48

13

14

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (14)

Н Ф

@Domina Mortem Наразі Ваших)

Відповісти

2022-11-20 12:32:36

1

Domina Mortem

дякую!)))

Відповісти

2022-11-21 17:05:12

Подобається

Man Vi

Сумно, навіть дуже :'( Що чекає в цих муках? Залежить, куди скерувати

Відповісти

2022-11-28 22:36:30

1

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11943

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

55

10

3166