Віра
Я дякую всім тим, хто залишився,
І від падіння в прірву утримав,
Коли я з безнадії ледь ступав,
Коли я йшов по леза гостром краї,
Хто не позволив більш щоб оступився,
Я вам ці строки вдячно посвящаю.
Я поміняв свої думки на мить,
І зрозумів, що більше не щасливий.
Що кождна рана ще мене болить,
Що сердце плаче і душа кричить,
Що хоче врятуватись від цих жахів,
Що це життя для неї гірше плахи,
Що ніж трима моя рука тремтить,
І відмовля скінчить сюжет жахливий.
Я потірявсь, очами я осліп,
Я перестав надіятись на близьких,
Опісля шкода, а спочатку вистріл,
Я не Ікар і навіть не Едип,
Я не взлечу, штовхайте й далі в прірву,
Немає крил, є тільки в сердці віра.
2022-10-02 09:35:59
11
0