Ты ушла не вернувшись

ZhaMar

Ты ушла не вернувшись Закрыв тихо дверь по утру Я сделал тебе кофе, но ты ускольнувши Не выпила, и его уберу... Ты ушла... Где-то шляешься, по мостам До чего же ты дожила? Не ходишь, как монашка по церквам. Не вернувшись... Без оглядки убежала, как буд-то умерла И я проснувшись В шоке осознал что ты пропала Ты ушла не вернувшись На пароплаве отплыла И этот круг замкнувшись Я понял, ты ждала... Меня... Не успев, проспав. Побежал, но ты уплыла. Я видел в последнеий раз твои глаза. А ты смотрела так пристально Наши души великодушно воссоединились в поцелуе Но ты ушла. Так и не вернувшись...

2018-11-30 21:32:09

Інші вірші поета

Страх Наши руки писали стихи Этими руками Ревность

Інші поети

Керол

@Carol_Lane

Kira Snow

@FallingSnow119

Maya Fares

@May_a00

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1408

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1059