Страх
Я бачу душу, що пробачає страх, Що ходить по дощу у темну нічку. В якій сердця на різних берегах, І словами ніяк не перейти ту річку. Я бачу особистість! Що без покращення живе, Але життя - це швидкість. І людство швидко гине... Я бачу, як страждає кожний, І бога молить про добро. Але кожний із нас каторжний- Проколює іншому ребро. Я бачу страх, що людство огорнуло, Що зберігає, і руйнує нас. Чорна смерть поглинула, І ми опинились біля кас.
2019-03-08 21:45:13
3
0
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
42
5
1316
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
82
2
3295