Таємно
ZhaMar
Це повинно бути таємно.  Дуже таємно від людей! І поводь себе в дома чемно. Але дуже таємно від очей. Я розкрию тобі таємницю Де ти вже був-бував Відкрию на очах скрабницю! Ти вже серце підготував? Ось вже шпаринка,  сонце. Очі сліпляться Хочеться спати. Тільки закрий віконце! Я буду таємницю діставати... На столі скраб На тобі очі Це гра не оби яких барв Дивись уважно, це не буде кожної ночі! Ось він подарунок! Почуття та барви!  Це так таємно від людей.  Що не хочеш псувати роки довіри Те серце що біля грудей. А це було таємно. Дуже таємно від очей. Таємниця там не даремна. Вона дорожча поміж речей. Таємниця ця ось така: Любов людей така нестерпна Що загубить навіть козака Та вона,  як скарб,  безсмертна!
2018-05-08 13:59:08
9
0
Інші вірші поета
Ты ушла не вернувшись Страх Наши руки писали стихи Двоє в одному
Інші поети
Polya Ya
@Polina8
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2011
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1312