ØPEN YØUR EYES, THERE IS NV GVD
I'M TIRED OF YOUR ADVICE, FRANKLY, THEY ARE USELESS, JUST TRY TO OPEN YOUR EYES, THINK CRITICALLY, TRY TO USE THIS, CRITICAL THINKING WILL INCINERATE ALL LIES, SOMEDAY YOU WILL BREAK YOUR FOREHEAD WHILE YOU PRAY, DON'T IMPOSE YOUR RELIGION ON ME, I DON'T RECOGNIZE IT, EACH OF YOU MAKES ME NOT IGNORE IT, BUT HATE, CAN YOU STOP IMPOSING YOUR BELIEF? I'M STARTIN' TO GET ANNOYED BY THE EXISTENCE OF YOUR BREATH, PRAY UNTIL THE BLOOD STICKS OFF YO' FOREHEAD, YOU'RE LIKE A VIRUS THAT I CANNOT FORGET, CALL ME DAMNED AND SOULLESS, BUT WITH YOUR PRAYERS I won't stop BEING HEARTLESS POKE YOUR CROSS AT ME, HUH, THINK THERE'S SOMETHING UNDER MY SKIN, SPILL MY BLOOD TO CHECK IT OUT, SEND ME TO HELL FOR THE SUM OF ALL MY SINS, I'M NOT SURE IF YOU'LL GET AN ANSWER, BECAUSE YOU ASK A FICTITIOUS PERSON FOR A FAVOR, IT IS ALL A CIRCUS, I TRUST FACTS AND LOGIC, AND NOT SOME PEOPLE FROM HEAVEN I'm just tired of all these excuses and lies. I have no god, he's only in your minds... And no more...
2021-01-24 05:48:42
0
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
37
4
4333
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1349